Дівчинка-краплинка

Бачиш: покотилась горошиночка –

Це води прозорої краплиночка,

Після дощику на склі вона лишилася,

Дощик вщух – краплинка звеселилася.

Сонечко промінчиками грається,

За краплинкою по склі ганяється,

І як тільки воно жваву здоганяє,

Вмить іона виблискує і сяє.

Коли сонечко з краплинкою награлося

І за сонну хмарку заховалося,

До віконечка я тихо прихилилася

І уважно до краплинки придивилася.

Пальчиком до неї доторкнулася,

І вона до мене посміхнулася,

Затремтіла, застрибала горошинка –

Стала з неї дівчинка-краплинка.

Вона дзвінко-дзвінко реготала

І у мене на долоні танцювала.

Вся вона була з прозорої водички:

Прозоре і волоссячко, і личко,

А сукня, наче іскорка яскрава

Лишилась після сонечка забави.

Сама вона була така маленька,

Як намистиночка роси дрібненька.

Співала пісеньку про дощик і про сонечко,

А потім повернулась на віконечко.

А коли сонечко з-за хмарки подивилося,

Вона тихесенько у сяйві розчинилася,

А голосок її лунав іще хвилинку…

А ти стрічав колись цю дівчинку-краплинку?