До сонця
Тягнулась догори,
до світла,
Бо не хотіла жити у
пітьмі.
Моя душа ласкава і
привітна
Живе між грубими
похмурими людьми.
Моя душа ласкава і
привітна
Вітає ніжне сонячне
тепло.
А навкруги юрба
душевно бідна
Про сонце забува,
як й не було.
А я візьму словечко
до словечка
І буду їх в ясний
вінок сплітать.
Аж поки не сплету
із них вершечка,
В якому буду сонце
прославлять.
До тебе, квіточко
огненна,
Свої я рученьки
звела,
Щоби душа моя
натхненна
Зігрілась ніжністю
твого тепла.
Зійди ж над світом
і проміння
Хай темряву з
суспільства прожене,
Хай знищить гнів і
непорозуміння,
Хай в світі твоє
світло заживе!
Тягнулась догори,
до світла,
Бо не хотіла жити у
пітьмі.
Моя душа ласкава і
привітна
Живе між грубими
похмурими людьми.
2006.
|