Як тебе звати?

Людина.

Як тебе знати?

Як Бога:

Я дворука й двонога,

Стоголоса й двоока,

Маю душу глибоку,

Більш не маю нічого -

Я людина убога.

Я людина багата:

Маю маму і тата,

Сестру маю і брата.

Я людина завзята:

Маю вміння кохати,

В мені сонця багато.

Я людина на святі,

Я на святі життя.

Я невинне дитя,

Я природи дитина –

Мене звати Людина!

Я несу співчуття,

Я несу каяття,

Я стаю на коліна.

Мого серця биття,

Наче музика лине,

Моя суму хвилина,

Наче ціле життя.

Дикий звірів виття,

Невідома стежина –

Довгий шлях в забуття…

Я нещасна людина

Між просторів полині.

Я людина щаслива

Між просторів буття.

Моя пісня красива,

Моя думка стокрила,

Моя постать грайлива,

Моїх стоп відбиття

Має впевнену силу,

Моїх рук відбиття

Несе вміння безцінне

Працювать без зупину –

Працелюбна людина

Я бджола-трудівниця.

Щоб напитись водиці,

Її треба з криниці

Добувать. Не дурниця –

Це наука здавна.

Я розумна людина,

Між рослини й тварини

Я людина одна.

Не моя в тім вина,

Що навколо все гине.

Я природи дитина

І відчую сповна

Свою кару й провину,

Коли також загину.

Та не дам, сатана,

Свою душу до тебе,

Хай полине на небо.

Так! Я грішна людина,

Але каятись треба

І я каюсь сповна.

Я хороша людина

Всім єством, аж до дна.