Моя матуся
Моя матуся мила, мов весна ясная,
Дарує мені світло, радість і тепло.
В гірку годину підбадьорить, звеселяє,
Пригорне міцно й поцілує у чоло.
В її очах любов і піклування,
А на устах лиш ласка й доброта.
Охопить усю душу хвилювання —
Віщує серце, що прийде біда.
І цілу ніч очей не стулить мати,
Крізь сльози просить Бога: «Збережи
Мою дитиноньку, не дай біди зазнати,
Минути кляте лихо поможи!»
То не вітри гуляють за полями,
Не злива то шумить удалині.
То десь в молитвах гірко плаче мама
І просить в Бога щастячка мені.
Шануйте маму, рідну свою неньку,
Подякуйте за ласку і любов.
І міцно-міцно обійміть рідненьку,
І поцілуйте маму знов і знов.
2001.
|