Зозуля
Весна. В гаю кує зозуля:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку.
Немов, шукаючи дитятко,
Співає пісеньку таку.
Вона не знала, як ховала
Серед чужих своє дитя,
Що не побачить його більше
І що не буде вороття.
Навіяв вітер дурні думи,
Десь дівся материнських дух.
Тепер лунає її пісня
Крізь гай, крізь поле, через луг.
Весна. В гаю кує зозуля:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку.
Немов, шукаючи матусю,
Співає пісеньку таку.
1999
|