Жучок Володя

У нашому садочку,

В траві, у холодочку,

Під кущиком смородини

Живе жучок Володя.

Він щойно прокидається

Росинкою вмивається,

Наверх куща злітає

І сонечко вітає.

Він – непростий комаха,

Маленький, як мураха,

Та значно відрізняється –

Кумедно одягається:

І в холод і у спеку

Вдягає 6 шкарпеток

На всі маленькі лапки,

На кожній по три латки,

Вони зручні й чудові,

Яскраві, кольорові;

У будні і у свято

На шиї носить бантик;

А якщо дощик накрапає,

Він парасольку розкриває.

Володя – веселунчик,

Літунчик і скакунчик,

З метеликами радо

Танцює він ламбаду,

На листячку гойдається,

В пилку квіток купається,

Малинкою ласує

Й ніколи не сумує.

Володя – жук мрійливий

І через те – щасливий.

Він любить політати

Над нашим дахом хати:

Там небо, наче море,

І видно всі простори…

Й садок і кущ смородини,

Де хаточка Володіна.

До неї й поспішає,

Бо на гостей чекає.

Володю усі знають,

Всі люблять, поважають,

І радо на гостини

До нього завітають.

Володя не цурається –

Із усіма вітається,

І навіть перед мушками

Знімає капелюшка він,

Дарунки всім вручає,

Смачним частує чаєм.

І всі гості-комашки

Завжди п’ють по три чашки.

Затишна і весела

Володіна оселя.

Вже сонечко спішить додолу.

Комашкам час іти додому,

Усіх Володя проводжає,

Усім солодких снів бажає,

«До завтра!» сонечку гукає.

Жучок втомився, позіхає –

Пора іти відпочивати

В його смородиновій хаті,

Там тепло і затишно,

Травичка росте пишно

І ліжко пелюсткове

Для сну уже готове.

В садочок темна ніч прийшла,

Всім тихий спокій принесла,

А під кущем смородини

Спить наш жучок Володя,

І сниться йому неба синь…

Бажаю на добраніч всім