дивно, твої очі такі сумні. зимно - сьогодні холодно мені. темно. зорі поснули за купами хмар. даремно я засвітила столітній ліхтар.
глянеш - погляд твій чорний, як гірка печаль. скажеш - голос тремтить, як прозорий кришталь. знаєш, знаю і я, чому туга в очах. маєш схованку в цих беззіркових ночах.
легко вітер гойдає гілля у вікні. терпко пахне розлите вино на столі. мяко падають тіні, ліхтар мерехтить. важко дихаю я, моє тіло болить...
нащо дано життя, щоб померти вкінці? за що Бог посилає страждання оці? краще було би зовсім тебе і не знать. важче буде піти і тебе залишать...
тричі я поверталась від тої межі. вбивчо ріжуть недуги іржаві ножі. свічі в храмі горять за здоров*я моє. тричі мене рятувало кохання твоє.
плачеш... сльози устами я відчуваю. бачиш: я вже знесилена... помираю. тиша. чомусь я не чую нічого навколо. тиша. гасне столітній ліхтар поступово...
| 