Дівчинка-краплинка
Бачиш: покотилась горошиночка –
Це води прозорої краплиночка,
Після дощику на склі вона лишилася,
Дощик вщух – краплинка звеселилася.
Сонечко промінчиками грається,
За краплинкою по склі ганяється,
І як тільки воно жваву здоганяє,
Вмить іона виблискує і сяє.
Коли сонечко з краплинкою награлося
І за сонну хмарку заховалося,
До віконечка я тихо прихилилася
І уважно до краплинки придивилася.
Пальчиком до неї доторкнулася,
І вона до мене посміхнулася,
Затремтіла, застрибала горошинка –
Стала з неї дівчинка-краплинка.
Вона дзвінко-дзвінко реготала
І у мене на долоні танцювала.
Вся вона була з прозорої водички:
Прозоре і волоссячко, і личко,
А сукня, наче іскорка яскрава
Лишилась після сонечка забави.
Сама вона була така маленька,
Як намистиночка роси дрібненька.
Співала пісеньку про дощик і про сонечко,
А потім повернулась на віконечко.
А коли сонечко з-за хмарки подивилося,
Вона тихесенько у сяйві розчинилася,
А голосок її лунав іще хвилинку…
А ти стрічав колись цю дівчинку-краплинку?
|