Я сонце й зорі бачила в калюжах,
Я чула музику в дощах і у вітрах.
Але не бачила добра у ваших душах,
Не чула щирості у ваших я словах.
Буває боляче, як витирають ноги
Об мрії, сльози, сподівання, почуття.
Коли від гордощів не має змоги
Зробити крок єдиний у життя…
А може правда, краще вмерти гордим,
Ніж жити в світі повному нікчем
І теж нікчемою зробитись згодом,
В той час, як мріяв стати скрипачем.
2006
|