bbb

Я в місячне сяйво ховаю зізнання,

Я в сонячне сяйво кладу почуття,

А в сяйві зірок зберігаю кохання –

Осяяне стало моє все життя.

Я ночі і дні рахувать не встигаю,

Я кожну хвилину боюсь пропустить,

А час без зупину постійно минає,

А час без бупину постійно летить.

І я не встигаю життя зрозуміти,

І я не встигаю здобути знання.

Не знаю, куди свої сльози подіти,

Куди треба йти. І я йду навмання.

А люди проходять байдужі і хмурі,

Не знаючи світла небесних світил,

І в темних своїх окулярах забули,

Як простір небесний над ними синів.

А може колись люди стануть мудріші,

І темну завісу з очей заберуть,

І знову писатимуть сонячні вірші,

І знову дорогу свою віднайдуть!

І може тоді небо знов засиніє,

І буде не так швидко линути час,

І кожен знайти своє щастя зуміє –

І буде щасливим кожен із нас!

2006.