ПІЩИНКА ?

Буває дивишся на все крізь сльози,

Буває світ здається пустим сном,

Тоді думок знайти не може розум —

Вони усі неначе під замком.

Немає мороку, нема туману,

Але й немає світла навкруги.

На годиннику не пізно і не рано.

І навіть тиша помира з нудьги.

В такі моменти я, як та піщинка,

Ні значення не маю, ні ваги.

І наче не людина, а якась людинка,

І всі такі ж людинки навкруги…

Буває дивишся на все крізь сльози,

Буває світ здається пустим сном,

Але піщинка має душу й РОЗУМ,

Дарма його тримати під замком.

2006.