| Статистика |
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Головна » 2015 » Листопад » 10 » знову сум
|
Нічого не приніс нам день новий. Між нами прірва все така ж безмежна. Я йду по її краю обережно. А ти по іншу сторону - чужий.
І кожен день надія, наче квітка, Все в'яне, в'яне, в'яне, пропадає... В саду осіннє листя опадає. А ми чужі і злі, як звірі з клітки.
Якщо кохання - це не просто міф, Якщо воно насправді все ж буває, Чому його в душі твоїй немає? Чому твоя душа - порожній міх?
Навіщо йду я по краю безодні? Навіщо я надію зберігаю? Я знаю: ти мене не покохаєш Ніколи вже - ні згодом, ні сьогодні.
|
|
Переглядів: 347 |
Додав: ЕМІЛІЯ
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
