...

Ти квітка, що зросла під сонцями трьома.

Вони тобі життя давали.

Тебе не похилила сувора зима —

Три сонця тебе пильно зігрівали.

Ласкаво перше сонечко світило,

Воно тебе з насіння берегло.

А друге сонечко тобі давало сили,

Яскраво пелюстки твої вдягло.

А третє сонечко зігріло твою душу,

Щоб не зів’яла ти від самоти.

Всі інші квіточки йому байдужі,

Воно погасне, якщо зникнеш ти.

Те перше сонечко, то — твоя мама,

Що її очі повні доброти,

Вона тобі життя подарувала,

Вона допомогла тобі зрости.

А друге сонечко, то — тато,

Що в нього очі мудрістю горять,

Він тобі сили для життя дав так багато,

Що ти все в світі зможеш подолать.

А третє сонечко навік з тобою,

Воно для тебе буде догорать,

Людина то, що зігріва любов’ю,

Яка покликана завжди тебе кохать.